Випускники аспірантури

 

 

Борисова Ольга Володимирівна

     У 1992 році вступила до Українського державного університету фізичного виховання і спорту (тепер Національний університет фізичного виховання і спорту України), який закінчила у 1996 році з відзнакою, здобула вищу освіту за спеціальністю «Фізичне виховання і спорт» та отримала диплом спеціаліста й кваліфікацію «викладач фізичного виховання, тренер з тенісу». Має другу вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» (Міжрегіональна академія управління персоналом).

     У період з 1996 по 2000 рр. навчалася в аспірантурі Національного університету фізичного виховання і спорту України та у 2001 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спорту за темою «Формування системи тенісу в Україні».

     З 2000 по 2012 рік працювала викладачем, старшим викладачем, доцентом кафедри олімпійського та професійного спорту Національного університету фізичного виховання і спорту України.

     У період з 2009 по 2012 рр. навчалася в докторантурі Національного університету фізичного виховання і спорту України та у 2012 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук з фізичного виховання та спорту за темою «Сучасний професійний спорт та шляхи його розвитку в Україні (на матеріалі тенісу)».

     З 2012 р. і дотепер працює професором на кафедрі професійного, неолімпійського та адаптивного спорту Національного університету фізичного виховання і спорту України.

     З 2016 року – проректор з науково-педагогічної роботи Національного університету фізичного виховання і спорту України.

     Починаючи з 2000 року, очолює наукове забезпечення підготовки збірних  команд України з тенісу. Борисова О.В. розробила та організовувала наукове супроводження реалізації Цільових програм  підготовки збірної команди України з тенісу до Ігор ХХVIII та ХХІХ Олімпіад (2004, 2008), концепції Державної цільової соціальної програми «Теніс України» та Пріоритетних напрямів діяльності  Федерації  тенісу України (ФТУ) у 2015-2020 рр. Член  Президії ФТУ.

     Член Комісій Національного олімпійського комітету України «Спорт та навколишнє середовище», «Інновації в спорті».

     Член Міжнародної ради зі спортивної науки  та фізичного виховання (ICSSPE), Віце-президент Міжнародної асоціації спортивної кінетики, постійний член Національної асоціації фізичного виховання і спорту (NAPESS).

     Ініціатор впровадження інноваційних ідей та шляхів вирішення актуальної проблеми розвитку сучасного спорту в умовах професіоналізації, що сприяло формуванню нової наукової  школи, розробці наукових тем протягом 18 років (керівник Борисова О.В.), у т.ч. 1.2. «Сучасний професійний спорт і шляхи його розвитку в Україні» «Зведеного плану науково-дослідної роботи в сфері фізичної культури і спорту на 2011–2015»,  2.20 «Удосконалення змагальної діяльності кваліфікованих спортсменів у спортивних іграх» плану науково-дослідної роботи НУФВСУ на 2016–2020, «Неолімпійський спорт в освітньому та науковому просторі» (2018–2020), «Теоретико-методологічні основи розвитку неолімпійського спорту» (2015–2017, виконавець) за тематичним планом наукових досліджень та розробок, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету МОН. Наукові розробки дозволили суттєво підвищити  рівень підготовки фахівців, у т.ч. кандидатських дисертацій.

     Автор понад 230 наукових та навчально-методичних праць, в т.ч. 2 монографії,   10 навчальних посібників (з грифом МОН і затверджених Вченою радою НУФВСУ), 11 навчальних  програм, 18 статей, опублікованих у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір.  Відповідно до рішення журі конкурсу Національної Академії наук вищої освіти України  «Основи науково-дослідної роботи здобувачів закладів вищої освіти зі спеціальності «Фізична культура і спорт»  переміг у номінації «Найкращий навчальний посібник в Україні у 2019 році».  Очолювала  розробку галузевих стандартів вищої освіти,освітньо-кваліфікаційних характеристик та програм підготовки (галузь знань 0102 «Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини» освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр», напрям підготовки 6.010202 «Спорт»).

     Голова спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 НУФВСУ.

     Головний редактор фахового  журналу (категорія «Б») «Теорія і методика фізичного виховання і спорту», член редакційної колегії фахових журналів (категорія «Б») «Наука в олимпийском спорте», «Спортивна медицина і фізична реабілітація».

     Заступник голови секції 19 «Педагогіка, психологія, проблеми молоді та спорту» наукової Ради Міністерства освіти і науки України, член Секції з фізичної культури і спорту Відділення вищої освіти  Національної академії педагогічних наук України.

     За вагомий особистий внесок у забезпечення розвитку вітчизняної фізичної культури і спорту, науки, плідну науково-педагогічну діяльність та підготовку висококваліфікованих фахівців Борисова О.В. відзначена почесним званням "Заслужений працівник фізичної культури і спорту України,  нагороджена подякою Прем’єр-міністра України, знаком МОН «Відмінник освіти України», медаллю Національної академії педагогічних наук «Костянтин Ушинський», Почесною грамотою Київської міської державної адміністрації, медаллю, почесною грамотою, подякою та відзнакою НОК України,  подяками Спортивного комітету України, Федерації гандболу України, вищими нагородами та почесними дипломами Міжнародної виставки навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні».

 

 

 

 

Гончаренко Євген Володимирович

     У 2001 році вступив до Національного університету фізичного виховання і спорту України, який закінчив у 2006 році з відзнакою за спеціальністю "Спорт" та здобув кваліфікцію магістра з олімпійського та професійного спорту.

     У період з 2006 по 2009 рр. навчавася в аспірантурі Національного університету фізичного виховання і спорту України та у 2011 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Дидактичні особливості проведення тренувальних занять зі спортсменами, які мають відхилення розумового розвитку» під керівництвом завідувача кафедри, професора Матвєєва Сергія Федоровича. Отримав ступінь кандидата наук з фізичного виховання і спорту зі спеціальності 24.00.01.

     З 2006 року працює в Національному університеті фізичного виховання і спорту України на посаді викладача, ст. викладача, доцента. З 2016 року - декан тренерського факультету Національного університету фізичного виховання і спорту України.

     Є головою вченої ради тренерського факультету, входить до складу Вченої ради Національного університету фізичного виховання і спорту України.

     Брав активну участь у міжнародних та національних наукових форумах, конгресах, конференціях. Автор (співавтор) понад 50 наукових та навчально-методичних праць. Є ініціатором та ведучим щорічного брейн-рингу серед студентів "Fair Play в житті студента".

     Є членом ради Всеукраїнської громадської оганізації  "Спеціальна Олімпіада України."

 

 

 

 

 

Голод Дмитро Іванович

   У 1994 році закінчив Національний університет фізичного виховання і спорту України.

   У 1995 році став переможцем конкурсу «Кращий вчитель року з фізичного виховання» в м. Києві. 

   У період з 1996 по 1999 рр. навчався в аспірантурі Національного університету фізичного виховання і спорту України. У 2000 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Організаційно-педагогічні аспекти розвитку олімпійських видів спортивної боротьби в Україні у 80-90-ті роки» (науковий керівник професор Матвєєв С. Ф.).

    З 1996 по 2001 рік займався викладацькою діяльністю на кафедрі олімпійського та професійного спорту Національного університету фізичного виховання і спорту України.  

   1996 – 2001 рр. – заступник керівника наукової групи збірної команди України з дзюдо.

   Автор понад 50 наукових та науково-методичних публікацій.

   З 2001 року по теперішній час працює директором приватного підприємства "Друкарські цифрові технології".

 

 

 

 

 

Краснянський Кирило Вікторович

 Краснянський Кирило Вікторович у 2010 році вступив до Національного університету фізичного виховання і спорту України, який закінчив у 2014 році з відзнакою, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Фізична культура і спорт» та здобув кваліфікацію магістра «спорт (професійний та неолімпійський спорт)».

У період з 2014-2017 рр. навчався в аспірантурі Національного університету фізичного виховання і спорту України. Тема кандидатської дисертації – «Організаційні засади проведення комплексних змагань з неолімпійських видів спорту». Науковий керівник доцент кафедри професійного, неолімпійського та адаптивного спорту Кропивницька Т.А.

З 2014 року працює в Національному університеті фізичного виховання і спорту України на посаді викладача,  а з 2017 року на посаді старшого викладача кафедри професійного, неолімпійського та адаптивного спорту  НУФВСУ.

Виконує обов’язки заступника декана тренерського факультету НУФВСУ з наукової роботи. Автор понад 20 наукових публікацій. Брав участь у Всеукраїнських та міжнародних конференціях, таких як: VIII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації.» (2014) VIIІ, VIХ Міжнародні наукові конференції молодих учених, «Молодь та олімпійський рух» (2016-2017); I Всеукраїнська електронна науково-практична конференція з міжнародною участю «Інноваційні та інформаційні технології у фізичній культурі, спорті, фізичній терапії та ерготерапії» (2018) та ін.

Серед науково-практичних інтересів має такі напрями, як: організація та проведення міжнародних та національних комплексних змагань з неолімпійських видів спорту.

Публикації 

 

 

 

 

Павлюк Ірина Сергіївна

    У 2004 році закінчила магістратуру кафедри олімпійського та професійного спорту та здобула вищу освіту за спеціальністю "Спорт" і кваліфікцію магістра з олімпійського та професійного спорту.

     У період з 2004 по 2007 рр. навчалася в аспірантурі Національного університету фізичного виховання і спорту України та у 2008 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спорту за темою «Організаційні основи розвитку ігрових видів спорту в Україні (на прикладі гандболу)» (науковий керівник Борисова О.В.).

     З 2003 по 2012 рік працювала викладачем, старшим викладачем кафедри олімпійського та професійного спорту Національного університету фізичного виховання і спорту України.

    З 2012 р. і дотепер працює завідувачкою кафедри фізичного виховання Національного університету харчових технологій України

 

 

 

 

Ярмоленко Максим Анатолійович

     Ярмоленко Максим Анатолійович у 2008 році вступив до Національного університету фізичного виховання і спорту України, який закінчив у 2012 році з відзнакою, отримав освітній ступінь бакалавра за напрямом підготовки «Спорт» та здобув кваліфікацію – тренер з веслування на байдарках і каное, викладач фізичного виховання. У 2013 році з відзнакою отримав освітній ступінь магістра за спеціальністю «Спорт» (олімпійський та професійний спорт).

     У період з 2013-2016 рр. навчався в аспірантурі Національного університету фізичного виховання і спорту України. У 2017 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Удосконалення навчально-тренувального процесу спортсменів Спеціальних Олімпіад (на матеріалі футболу)» під керівництвом професора кафедри професійного, неолімпійського та адаптивного спорту Когут І. О. та здобув науковий ступінь кандидата наук з фізичного виховання і спорту зі спеціальності 24.00.01. «Олімпійський і професійний спорт».

     У період з 2013 року працював у Національному університеті фізичного виховання і спорту України на посаді викладача, ст. викладача, доцента кафедри професійного, неолімпійського та адаптивного спорту; з 2019 року – на посаді доцента кафедри інноваційних та інформаційних технологій у фізичній культурі і спорті Національного університету фізичного виховання і спорту України.

     Переможець конкурсу на здобуття ректорської премії «Молодий науковець 2018 року» в Національному університеті фізичного виховання і спорту України. У 2019 році за рішенням атестаційної колегії Міністерства освіти і науки присвоєно вчене звання доцента.

     Автор понад 50 наукових та науково-методичних публікацій, в тому числі наукових праць, опублікованих у міжнародних рецензованих фахових виданнях. Брав участь у всеукраїнських та міжнародних конференціях. У 2019 році пройшов міжнародне 40-годинне стажування за темою «Особливості планування спортивного тренування», організованому професором Хесусом Гарсією Паларесом в Університеті Мурсії на кафедрі фізичного виховання та спорту у місті Сантьяго де ла Рібера (Іспанія). Серед науково-практичних інтересів: побудова процесу підготовки спортсменів; інноваційні та інформаційні технології у фізичній культурі і спорті; науково-методичне забезпечення підготовки спортсменів до Ігор Олімпіад. Має почесну грамоту Національного університету фізичного виховання і спорту України за сумлінну та бездоганну працю та подяку Національного олімпійського комітету України за внесок у розвиток олімпійського руху. Є Майстром спорту України з веслування на байдарках. У 2008 році став призером світової першості з веслування на байдарках і каное.

 

 

 

Ши Шенін

Освіта

Науковий керівник

Доктор наук з фізичного виховання та спорту, професор Борисова Ольга Володимирівна

Тема дисертації

Національні тренувальні центри в системі підготовки професійних тенісистів

Вимоги для оформлення письмових робіт:

Загальний обсяг – 12-15 сторінок, друкований або рукописний (14–й шрифт Times New Roman, інтервал 1,5), сторінки з 2-ої нумеруються

Структура реферату (контрольної роботи):

Титульна сторінка (назва університету, кафедри, дисципліни, тема, хто виконав, рік)

Зміст роботи: Вступ, основні питання (нумеруються), висновки, література (не менше 10 джерел)

Вступ : актуальність теми, мета роботи, завдання ( висновки повинні відповідати завданням роботи)

Використовуючи матеріали літератури у спеціальних дужках потрібно вказувати номер джерела (наприклад: До кінця 80-тих років у нашій країні професійний спорт був об’єктом огульної критики, у першу чергу, з ідеологічних позицій [3,4]. )

Додаткові рекомендації:

Текст основної частини роботи поділяють на питання та підпитання. Заголовки структурних частин реферату друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підпитань друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу у розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за виключенням заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

Нумерація.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють уверху справа сторінки без крапки в кінці.

Підпитання нумерують у межах кожного питання. Номер підпитання складається з номера питання і порядкового номера підпитання, між якими ставлять крапку. В кінці номера підпитання повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третє підпитання другого питання). Потім у тому ж рядку йде заголовок підпитання.

Посилання.

При написанні реферату необхідно здійснювати посилання на джерела, матеріали або окремі результати або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.

Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Особливу увагу при написанні наукової роботи слід приділити використанню наукових праць інших авторів. Таке використання можливе лише за умови дотримання авторських прав, за допомогою належним чином оформлених посилань.

Посилання на джерела робляться згідно з їх переліком у квадратних дужках, наприклад, “… давши визначення терміну “репутація”, Р. О. Стефанчук вказує, що воно походить від латинського слова reputatio, яке означає обдумування … [30]”.

 Відповідний опис у переліку посилань:

30. Стефанчук Р. О. Захист честі, гідності та репутації в цивільному праві. — К.: Науковий світ, 2001. — 303 с.

Допускається також наводити посилання у виносках, при цьому його оформлення має відповідати бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера. Наприклад: “Так, Р. О. Стефанчук зазначає, що репутація (від латинського reputatio — обдумування …”1.

Відповідне посилання посторінкової виноски:

1 [30]. Стефанчук Р. О. Захист честі, гідності та репутації в цивільному праві. — К.: Науковий світ, 2001. — С. 17.

Посторінкові виноски нумеруються на кожній сторінці.

Цитати.

Сильною стороною наукової праці є вміння автора на підтвердження своєї правоти посилатися на авторитетні джерела або дискутувати зі своїми опонентами. У цьому випадку академічний етикет вимагає правильно відтворювати текст цитати. Текст цитати береться в лапки, приводиться в тій же граматичній формі, що і відповідному джерелі, зі збереженням особливостей авторського тексту.

При непрямому цитуванні (при викладі думок інших авторів своїми словами) варто гранично точно викладати авторські думки й коректно оцінювати думки опонента. Цитування не повинне бути ні надлишковим, ні недостатнім: надлишкове цитування створює враження компілятивного характеру роботи, а недостатнє — знижує наукову цінність роботи здобувача.

В обов’язковому порядку кожна цитата повинна супроводжуватися посиланням на джерело, будь те монографія або стаття, оскільки при замовчуванні фактів використання чужого матеріалу реферат до розгляду приймальною комісією не допускається.

Примітки.

Примітки до тексту, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

…

2....

Якщо є одна примітка, то її не нумерують, і після слова “Примітка” ставлять крапку.

Нумерація посилання проводиться для кожної сторінки окремо.

Список використаних джерел.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т.ін.

Допускаються різні способи складання бібліографічних списків:

алфавітний спосіб групування літературних джерел за прізвищами перших авторів або заголовків;

по мірі згадування у тексті роботи.

Студенту магістратури доцільно обговорити форму складання списку використаної літератури з науковим керівником.

Наукова література оформляються згідно з вимогами державного стандарту (див., нижче) і подаються в алфавітному порядку (спочатку кирилицею, потім — латиницею та ін.).

Сучасні методи досліджень у спорті) / Modern research methods in sport

Категорія дисципліни: обов’язкова.

Семестр: 2

Обсяг дисципліни: загальна кількість годин – 90; кількість кредитів ЄКТС – 3

Результати навчання:

знати: основи теоретико-методологічних, методичних та організаційних аспектів здійснення науково-дослідницької діяльності; теоретичні основ та методологічні особливості застосування системного підходу у фізичній культурі та спорті; особливості досліджень конкретних функцій людини; передові практичні та наукові підходи при вирішенні дослідницьких і практичних завдань, в тому числі в міждисциплінарних областях.

вміти: аналізувати тенденції сучасної науки, визначати перспективні напрями наукових досліджень в предметній сфері професійної діяльності, використовуючи традиційні та новітні інформаційно-комунікаційні технології; застосовувати сучасні досягнення науки, новітні наукові методи дослідження у професійній діяльності; змінювати технології практичної діяльності згідно нових наукових досліджень; працювати у науковій групі; аналізувати отримані результати наукових досліджень, характеризувати наукові положення та передбачати наслідки їх впровадження, формулювати наукові висновки.

володіти: сучасними методами для ефективного вирішення конкретних науково-практичних завдань у фізичній культурі та спорті; критичним осмисленням наукових положень та висновків, зроблених іншими дослідниками під час реалізації фундаментальних та прикладних досліджень.

здатен продемонструвати: компетентність самостійно генерувати ідеї, формувати і перевіряти наукові гіпотези, реалізовувати теоретичні та емпіричні дослідження на основі застосування комплексу сучасних наукових методів дослідження.

Необхідні обов’язкові попередні та супутні дисципліни: «Основи НДР у сфері ФКіС»; «Комп’ютерна техніка та методи математичної статистики»; «Інноваційні технології у практиці фізичного виховання і спорту»; «Біомеханіка»; «Основи вимірювань та методів математичної статистики»; «Технологія наукових досліджень у галузі спорту», «Актуальні проблеми фізичної культури і спорту»; «Інформаційні технології у науковій діяльності з фізичної культури і спорту».

Зміст дисципліни: Основні принципи оцінки функціонального стану спортсменів і особливості функціонування провідних систем їх організму. Методи оцінки функціонального стану провідних фізіологічних систем організму спортсменів. Математична статистика та її застосування у наукових дослідженнях.

Види навчальних занять: лекційне, практичне, консультація.

Форми навчання: денна, заочна.

Методи навчання: пояснювально-демонстраційний, репродуктивний, дослідницький, метод проблемного викладання, комунікативний з елементами рольової та ділової гри, метод навчальних проектів.

Методи контролю: усний (виступи на практичних заняттях, круглих столах, індивідуальні презентації, групове обговорення, усний захист проектів), письмовий (вправи, завдання, наукові реферати), поточний, модульний та семестровий контроль.

Форми підсумкового контролю: залік (семестр 2).

Засоби діагностики успішності навчання: індивідуальні завдання та вправи для аудиторної і самостійної роботи, перелік тем для обговорення, комплекти завдань для поточного, модульного та підсумкового контролю.

Мова навчання: українська.

Залікові вимоги

1. Загальна характеристика науки, сучасні тенденції її розвитку.
2. Наука як сфера діяльності і система знань.
3. Наука як особлива сфера людської діяльності.
4. Загальна методологія наукової творчості.
5. Спортивна наука та її взаємозв’язок із суміжними науками (медицина, фармакологія, травматологія, гігієна тощо).
6. Перспективи науки, роль інновацій та інноваційних технологій у спорті, функції науки у сфері спорту.
7. Сутність науково-дослідної роботи, актуальні напрями наукових досліджень у вищій школі.
8. Функції методології та їх характеристика.
9. Жанри та стилі наукової творчості.
10. Наукове пізнання складних об’єктів.
11. Методика виконання наукових досліджень.
12. Перспективні напрями наукових досліджень у спорті.
13. Загальні принципи науково-дослідної діяльності.
14. Види і форми науково-дослідної діяльності студентів ВНЗ.
15. Методологічні основи наукового пізнання та творчості.
16. Правові аспекти наукової діяльності в Україні.
17. Нормативно-правове забезпечення наукової діяльності у ВНЗ.
18. Організації, що займаються науковою діяльністю в Україні, їх структура, напрями роботи.
19. ДНДІФКС – структура, функції, актуальні напрями наукових досліджень.
20. Основні проблеми роботи ДНДІФКС, шляхи їх вирішення.
21. НДІ НУФВСУ: історія, структура, функції.
22. Діяльність лабораторій НДІ НУФВСУ, перспективні напрями їх досліджень.
23. Діяльність студентського-наукового гуртка.
24. Видатні науковці у сфері спорту, їх внесок у розбудову спортивної теорії та практики.
25. Спільні та відмінні погляди різних наукових шкіл в системі наукових досліджень.
26. Історія науки та наукових досліджень у сфері спорту.
27. Передумови формування спортивної науки.
28. Участь спортсменів СРСР в Олімпійських іграх як чинник розвитку спортивної науки
29. Види наукових робіт, основні вимоги до їх підготовки.
30. Загальні відомості про студентську наукову роботу (курсова, дипломна, магістерська).
31. Спільне та відмінне між курсовими, дипломними та магістерськими роботами.
32. Етапи планування наукової роботи у сфері спорту.
33. Методика виконання студентської наукової роботи.
34. Основні методи, що використовуються в дослідженнях студентів.
35. Актуальні напрями наукових досліджень у фізичному вихованні та спорті.

Екзаменаційні вимоги

1. Загальна характеристика науки, сучасні тенденції її розвитку.
2. Наука як сфера діяльності і система знань.
3. Наука як особлива сфера людської діяльності.
4. Загальна методологія наукової творчості.
5. Спортивна наука та її взаємозв’язок із суміжними науками (медицина, фармакологія, травматологія, гігієна тощо).
6. Перспективи науки, роль інновацій та інноваційних технологій у спорті, функції науки у сфері спорту.
7. Сутність науково-дослідної роботи, актуальні напрями наукових досліджень у вищій школі.
8. Функції методології та їх характеристика.
9. Жанри та стилі наукової творчості.
10. Наукове пізнання складних об’єктів.
11. Методика виконання наукових досліджень.
12. Перспективні напрями наукових досліджень у спорті.
13. Загальні принципи науково-дослідної діяльності.
14. Види і форми науково-дослідної діяльності студентів ВНЗ.
15. Методологічні основи наукового пізнання та творчості.
16. Правові аспекти наукової діяльності в Україні.
17. Нормативно-правове забезпечення наукової діяльності у ВНЗ.
18. Організації, що займаються науковою діяльністю в Україні, їх структура, напрями роботи.
19. ДНДІФКС – структура, функції, актуальні напрями наукових досліджень.
20. Основні проблеми роботи ДНДІФКС, шляхи їх вирішення.
21. Діяльність лабораторій НДІ НУФВСУ, перспективні напрями їх досліджень.
22. Діяльність студентського-наукового гуртка.
23. Видатні науковці у сфері спорту, їх внесок у розбудову спортивної теорії та практики.
24. Спільні та відмінні погляди різних наукових шкіл в системі наукових досліджень.
25. Історія науки та наукових досліджень у сфері спорту.
26. Передумови формування спортивної науки.
27. Участь спортсменів СРСР в Олімпійських іграх як чинник розвитку спортивної науки
28. Види наукових робіт, основні вимоги до їх підготовки.
29. Загальні відомості про студентську наукову роботу (курсова, дипломна, магістерська).
30. Спільне та відмінне між курсовими, дипломними та магістерськими роботами.
31. Етапи планування наукової роботи у сфері спорту.
32. Методика виконання студентської наукової роботи.
33. Основні методи, що використовуються в дослідженнях студентів.
34. Актуальні напрями наукових досліджень у фізичному вихованні та спорті.
35. Види педагогічних спостережень.
36. Загальна характеристика методів опитування.
37. Роль і місце експертного опитування у педагогічних дослідженнях.
38. Характеристика анкетування як методу опитування.
39. Правила побудови анкети, правила класифікації питань анкети.
40. Бесіда та інтерв’ю як методи опитування.
41. Загальна характеристика тестування як методу дослідження.
42. Характеристика тестів досягнень.
43. Характеристика тестів здібностей.
44. Характеристика тестів особистості.
45. Інформативність тестування та шляхи її досягнення.
46. Особливості тестування рухових можливостей.
47. Основні положення вибору фізичних вправ для проведення тестування.
48. Характеристика документальних матеріалів та їх користь для наукових досліджень.
49. Основні типи документів та їх характеристика.
50. Аналіз документальних матеріалів як метод наукових досліджень.
51. Вірогідність документальної інформації.
52. Контент-аналіз та його основні процедури.
53. Роль літературної бібліографії у підборі необхідної для дослідження літератури.
54. Загальні відомості про студентську наукову роботу.
55. Методика виконання студентської наукової роботи.
56. Основні методи, що використовуються в дослідженнях студентів.
57. Актуальні напрями наукових досліджень у фізичному вихованні та спорті.
58. Діяльність НДІ НУФВСУ: історія, структура, напрями роботи.
59. Розвиток науки у фізичному вихованні та спорті на міжнародному рівні.

Тематика контрольних робіт

1. Види педагогічних спостережень.
2. Загальна характеристика методів опитування.
3. Роль і місце експертного опитування у педагогічних дослідженнях.
4. Характеристика анкетування як методу опитування.
5. Правила побудови анкети, правила класифікації питань анкети.
6. Бесіда та інтерв’ю як методи опитування.
7. Загальна характеристика тестування як методу дослідження.
8. Характеристика тестів досягнень.
9. Характеристика тестів здібностей.
10. Характеристика тестів особистості.
11. Інформативність тестування та шляхи її досягнення.
12. Особливості тестування рухових можливостей.
13. Основні положення вибору фізичних вправ для проведення тестування.
14. Характеристика документальних матеріалів та їх користь для наукових досліджень.
15. Основні типи документів та їх характеристика.
16. Аналіз документальних матеріалів як метод наукових досліджень.
17. Вірогідність документальної інформації.
18. Контент-аналіз та його основні процедури.
19. Роль літературної бібліографії у підборі необхідної для дослідження літератури.
20. Загальні відомості про студентську наукову роботу.
21. Методика виконання студентської наукової роботи.
22. Основні методи, що використовуються в дослідженнях студентів.
23. Актуальні напрями наукових досліджень у фізичному вихованні та спорті.